КІЛЬКІСТЬ І ЗМІНА НАСЕЛЕННЯ В СВІТІ ТА УКРАЇНІ

8 клас             КІЛЬКІСТЬ І ЗМІНА НАСЕЛЕННЯ В СВІТІ ТА УКРАЇНІ.

ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ.

ДОСЛІДЖЕННЯ П. ЧУБИНСЬКОГО

Мета: формувати в учнів систему знань про кількість населення світу та України; навчити визначати показники народжуваності, смертності, природного руху населення та їх вплив на зміну чисельності; аналізувати демографічні процеси в різних регіонах світу та України; формувати навички роботи зі статистичними показниками, креслити та аналізувати графіки зміни кількості населення в часі; стимулювати пізнавальну діяльність, інтерес до вивчення географії населен­ня і демографії; виховувати комунікабельність у спілкуванні з різними верствами населення.

Обладнання: атлас, карти природного приросту населення світу та України, політична карта світу, карта адміністративно-територіального устрою України; статистичні показники кількості і природного приросту населення світу та України, портрети видатних вчених-демографів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні навчаться:

- називати кількість населення світу, найбільших за його кількістю країн та України;

- показувати на карті країни і області України з найбільшою і наймен­шою кількістю населення;

- визначати чинники, що впливають на зміну чисельності населення;

- пояснювати динаміку чисельності населення світу та України;

- використовувати поняття «природний рух населення», «демографіч­ний вибух», «демографічна криза»;

- розуміти основні принципи проведення демографічної політики в різних країнах світу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

- Пригадайте, на які дві галузі поділяється географічна наука.

- Укажіть об’єкт вивчення економічної і соціальної географії.

- Які методи географічних досліджень доцільно використовувати, щоб вивчати    населення?

- Навіщо необхідні знання про особливості розміщення різ­них груп населення?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

   Наука, яка вивчає закономірності і просторові особливості формування та розвитку сучасного складу населення та його поселення в різних соціальних, економічних, історичних та природних умовах, називається географією населення. Вона є частиною економічної і соціальної географії. Предметом її вивчення є дослідження географічних відмінностей складу, відтворення населення, його територіальне розміщення та переміщення, трудові ресурси та їх використання, відмінності в культурі, побуті, звичаях, обрядах, населені пункти та їхні територіальні системи.

     Наука про закономірності відтворення населення називається демографією. Вона вивчає закономірності і соціальну зумовленість народжуваності, смертності, шлюбності і припинення шлюбу, міграції, зайнятості, вікову структуру населення, його статевий склад. Географія населення і демографія тісно пов’язані між собою, а також з етнографією, соціологією, економікою, містобудуванням, районним плануванням.

Історія науки демографія (демонстрування портретів вчених-географів)

    Питання щодо чисельності населення та його зміни непокоїли ще давніх греків. Але як безпосередньо наука, демографія набула розвитку із січня 1662 року, коли в Лондоні вийшла у світ книга англійського купця і капітана, вченого-самоучки Джона Граунта. Вона мала назву «Природні і політичні спостереження над списками померлих». Назву науці дав бель­гійський вчений Алтай Гійяр (XIX ст.)

Що ви знаєте про Павла Платоновича Чубинського? (повідомлення учнів)

-  неперевершений народознавець, збирач духовних скарбів українського народу, економіст, поет, автор слів Державного Гімну України. Його «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край» і сьогодні не втратили своєї науковості й актуальності. Під час цієї експедиції було охоплено дослідженнями 56 повітів. Зібрано величезний обсяг матеріалів: записано близько 4 тис. обрядових пісень, весіль описано ним більш як у 20 місцях, казок — близько 300. За програмою говорів він зробив записів більш як у 60 місцях, із книг волосних судів ним відібрано близько 1000 рішень. Майже повсюди робили записи про зарплатню, яку отримували українські люди, про їхні характерні заняття, урожайність, про вплив селянської реформи на економічний побут народу, про торгівлю лісом, тютюнництво, шовківництво, виноробство тощо.

Сучасні демографічні дослідження в Україні здійснюються, зокрема, Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України. 

Завдання «Робота з підручником». За допомогою підручника визначте чисельність населення світу та його динаміку .

Демографічний вибух — різке зростання кількості населення, коли народжуваність перевищує смертність. Поясніть, які, на вашу думку, виникають соціальні проблеми у бідних країнах світу, пов’язані із демографічним вибухом. 

    Визначте, з яким за кількістю населення містом України ви б зіставили зростання чисельності населення світу протягом однієї доби.

Методичний прийом «Географічне дослідження»

Користуючись додатковими відомостями (у підручнику та практичному зошиті) побудуйте графік «Динаміка чисельності населення України за 1990-2015 рр.».

Методичний прийом «Проблемне питання»

      Чому, на вашу думку, кількість населення нашої держави змен­шується, адже в другій половині XX ст. вона зростала?

      Чи можна пов’язати між собою тенденції зменшення населення із ситуацією в економіці країни відповідно до кризи?

      На сайті Укрстату в тому самому розділі практичного зошита знайдіть інформацію про чисельність населення областей України на час, найближчий до поточного. Запишіть у зошит по три області з найбільшою і найменшою кількістю жителів.

Методичний прийом «Нотатки до теми»

Визначення термінів «природний рух населення», «природний приріст населення», одиниця вимірювання показника природного приросту населення.

Методичний прийом «Проблемне питання»

Чому важливо визначати показник природного приросту населення у відносному значенні? Прокоментуйте наступні факти абсолютного значення показника природного приросту: у кожній з двох країн з кількістю населення у 250 млн і 25 млн природний приріст становив 50 тисяч.

      За показником природного приросту населення визначаємо стан демографічної ситуації.

Методичний прийом «Проблемне питання»

- Який показник необхідно враховувати, обчислюючи зміну чи­сельності населення країни або регіону?

Методичний прийом «Нотатки до теми» (поняття «демографічна політика»)

- Назвіть найбільш дієві, на вашу думку, заходи у проведенні демографічної політики в Україні.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Покажіть на політичній карті світу 5 країн з найбільшою кількістю жителів. Покажіть на карті адміністративно-територіального устрою України 3 області з найбільшою кількістю жителів. Покажіть на карті адміністративно-територіального устрою України регіони з найгіршою демографічною ситуацією.

V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Методичний прийом «Географічний мікрофон»

Наскільки змінилися після уроку ваші уявлення про населення світу та України?

     Головними джерелами в демографії є: переписи населення, які проводять регулярно, зазвичай один раз у десять років, в окремих країнах — раз у п’ять років; поточний статистичний облік демографічних подій (народжень, смертей, шлюбів і розлучень), здійснюваний безперервно; поточні регістри (списки, картотеки) населення, які також здійснюють безперервно; вибіркові й спеціальні обстеження.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

      1. Опрацюйте § 43 підручника.

      2. Дізнайтеся про основні напрями демографічної політики в Україні та складіть конспект у зошиті.

      3. Дослідження (за бажанням). З’ясуйте, як і чому змінювалася кількість населення України за історичний період.

      4. В мережі Інтернет інформацію про основні напрямки наукової діяльності Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи Національної академії наук України, http://www.idss.org.ua/about.html.

Геологічна будова

Геологічна будова.  Геологічне літочислення. Геологічні ери

Мета: формувати уявлення учнів про особливості геологічної будови основних тектонічних районів та структур України, вік та поширення гірських порід; ознайомити учнів із етапами геологічної історії формування території України; порівняти особливості природних умов території в різні ери; формувати в учнів знання про геологічну карту України, її легенду, що складена за геохронологічними принципами; сприяти розвитку наукового світогляду про будову Землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: геологічна та тектонічна карти України, геохронологічна таблиця, атласи.

Опорні поняття: гірська порода, платформа, щит, плита, геологія, антропоген, лес, палеогеографія.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Що? Де? Коли?»

1.     Робота в парах. Учні відповідають на запитання, підготовлені вдома за темою «Тектонічні структури»

2.     Письмове опитування для класу «Підбери пару» (відповідність тектонічних структур і форм рельєфу

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Прийом «Допомога підручника» (учні дають відповіді зважаючи на текст підручника)

• Що вивчає наука геологія?

• Чи відомі вам якісь галузі геології?

• Які знання можна дістати з геохронологічної таблиці?

• Які етапи геологічної історії відбулися на території України?

• Визначте значення відомостей про поширення різновікових геологічних порід у межах Укр.?

• Яку інформацію ми можемо дістати з геологічної карти України?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють із геохронологічною картою, її легендою та геохронологічною таблицею. Роблять висновки про їх особливості.

2. Прийом «Довідка» Територія України геоструктурно пов’язана з докембрійською Східноєвропейською платформою, герцинською Скіфською платформою, що до неї прилягає та з альпійськими утвореннями гірських районів Українських Карпат і Криму. Вона формувалася протягом тривалої геологічної історії. Свідченням цього є те, що в межах України поширені породи всіх геологічних епох від найдавніших докембрійських до сучасних. В цьому ми також переконалися під час аналізу геологічної карти України та познайомившись з її легендою.

Тепер ви знаєте, що на геологічних картах для позначення віку відкладів використовується певний колір та значкові умовні знаки.

3. Прийом «Пошук»

Клас поділяється на 3 групи (ряди). Кожна група одержує завдання

на картках і самостійно (по парах) опрацьовує новий матеріал. Учні використовують карти атласу, матеріали підручника, геохронологічну таблицю.

Результати обговорюються всім класом. Час виконання роботи:  від 3 до 5 хвилин.

І   г р у п а

1. Якими геологічними породами складена територія Волино-Подільської плити?

2. Чому в межах Українського щита потужність товщ осадових відкладень незначна ?

3. Які корисні копалини видобувають в мещах Украънського щита?   

4. Які геологічні умови сприяли утворенню вугілля в Донецькому басейні?

II    г р у п а

1. Визначте, коли відбулося підняття території України та звільнення її від моря?

2. Які з геологічних порід найбільш поширені в межах Донецької складчастої області?

3. Які за віком гірські породи складають Український щит?

4. Доведіть, що альпійське горотворення в межах України ще продовжується.

 IIІ  г р у п а

1. Якими за віком гірськими породами складені Українські Карпати і Кримські гори?

2. Що відбувалося на території України в антропогені?

3. Які з геологічних порід отримали найбільше поширення в межах території

   Дніпровсько-Донецької западини?

4. Якими геологічними породами складена територія Українського щита?

    ( підсумок роботи в парах та групах.)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Чи розумію?…»

1. Чому четвертинні відклади поширені всюди на території України?

2. Що таке леси? Яке походження вони мають?

3. Чому не всі геологічні відклади можна показати на геологічній карті?

2. Прийом «Загадка картографа»

Один учень називає тектонічну структуру, другий — вік відкладів, що тут залягають, та яким кольором позначається на карті, а потім навпаки.

VІ. Підсумки уроку

• За допомогою геологічної карти визначають розташування, вік і склад гірських порід.

• У межах території України наявні породи різних ер та періодів формування, що обумовлює їхні особливості.

• Різноманітний склад гірських порід, потужність, послідовність та характер їхнього залягання свідчать про те, що протягом геологічної історії території України палеогеографічні умови постійно змінювалися.

• В антропогені значно впливали на формування гірських порід і рельєф наступання і танення материкових льодовиків, формувалися леси та лесоподібні суглинки, на яких у міжльодовикові епохи утворилися найродючіші ґрунти - чорноземи.

VІІ . Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника, відтворіть у зошиті геохронологічну таблицю, складіть короткий опис природи території сучасної України за часів палеозойської або мезозойської ер.