Земні надра та їх охорона

Тема. Земні надра, унікальні форми рельєфу і їх охорона.

Мета: сформувати поняття «мінерали» і «гірські породи», дати уявлення про різновиди корисних копалин і їх викорис­тання людиною, познайомити з унікальними формами рельєфу, із заходами щодо охорони поверхні Землі; роз­вивати пам'ять; виховувати дбайливе ставлення до при­роди.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ Бесіда.

1)   Які гірські породи поширені у вашій місцевості?

2)   Що ви знаєте про їх практичне використання?

III.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Настав час відкрити ще одну таємницю земної кори. Виявляється, вона являє собою «комору», де природа дбайливо зберігає накопиче­ні за мільйони років багатства — мінерали і гірські породи. Людина не відразу відкрилося все різноманіття цих речовин, що складають земну кору і дивні властивості деяких із них. А перед вами багато таємниць земних надр відкриються в найближчі сорок п'ять хвилин.

IV.    ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ       

1.    Земні надра.

При вивченні земної кори в її складі була виділена однорідна речо­вина, названа мінералом. Переважна більшість мінералів — це тверді тіла, але зустрічаються й рідкі (наприклад саморідна ртуть) і газо­подібні мінерали. На сьогодні відомо понад 3000 різних мінералів, серед яких польові шпати, кварц, слюда, алмаз, графіт, золото. Деякі мінерали людина навчилася створювати штучним шляхом, напри­клад алмази.

Повідомлення учня.

Алмаз — мінерал, що складається з вуглецю. За блиском і красою і він переважає всі існуючі мінерали. Попри це алмаз має найвищу  твердість і тому застосовується для обробки металів й інших твердих матеріалів. Прозорі алмази, без тріщин і вкраплень, огранюються для одержання діамантів. Однак алмази рідко бувають прозорими і безбарвними, зазвичай вони мають різні відтінки чорного, червоного, блакитного, зеленого й інших кольорів. Деякі з них при нагріванні  змінюють колір, але через якийсь час він відновлюється.

Штучні алмази одержують із графіту і вуглевмісних речовин із середини 1950-х рр., в основному для технічних цілей. їх щорічне виробництво складає кілька мільйонів каратів (карат — це оди­ниця маси, метричний карат — 200 мг).

Розповідь учителя.

Розповсюджених мінералів налічується лише кілька десят­ків, їх називають породоутворюючими. Ця назва вказує на те, що вони утворюють більш складні природні сполуки — гірські породи, які є самостійним тілом у земній корі. Гірські породи відрізняються одна від одної за своїм складом, властивостями і зовнішнім вигля­дом. Відомо понад 1,5 тис. гірських порід. За своїм походженням вони поділяються на три великі групи: магматичні, осадові і мета­морфічні.

2. Магматичні гірські породи є результатом застигання магми, що може відбуватися як на глибині, так і під час її виходу на поверхню. Різні умови «на­родження» магматичних порід пояснюють їх розмаїтість. Розглянемо це на прикладі найвідоміших магматичних порід.

Граніти і лабрадорити, що утворилися глибоко в земних надрах, складаються з великих кристалів. Розмір кристалів залежить від глибини остигання й отвердіння магми, чим глибше — тим більші кристали, що складають гірську породу. Граніти і лабрадорити ха­рактеризуються значною міцністю. На вулицях великих міст ви мо­жете побачити плити, вирізані з них, і розглянути їхню структуру.

Базальти, обсидіани і пемза утворюються на земній поверхні в ре­зультаті поверхневого магматизму (вулканізму). Базальт являє собою щільну гірську породу темних (від сірого до чорного) кольорів, що складається з нерозрізнених неозброєним оком кристалів. Обсидіан, що називається також вулканічним склом, схожий на скломасу, пемза — пориста гірська порода, утворена в результаті швидкого застигання магми, вона легша за воду.

3. Осадові гірські породи утворюються внаслідок дії зовнішніх процесів на поверхню літосфери. За походженням розрізняють уламкові хімічні й органічні осадові гірські породи.

Сама назва цих гірських порід указує на те, що вони складаю: з уламків (осколків) мінералів і гірських порід, що утворилися вдяки вивітрюванню. Як відомо, цей процес призводить до руйнування  твердих порід, що подрібнюються і транспортуються вітром, текучими водами, льодовиками, а потім накопичуються на дні морів, озер, річок, зниженнях суходолу, де згодом можуть затвердіти. З уламкових порід належать валуни, галечники, пісок, конгломерат піщаники, леси, глини.

Хімічні гірські породи утворюються в результаті випадання в осад (відкладення) речовин, розчинених у водах океанів, морів, озер і рі­чок. Гірськими породами цього різновид є кам'яна (кухонна) і калійна солі, гіпси.

До органічних осадових порід належать торф, буре і кам'яне вугілля, вапняк, крейда, які утворилися з решток відмерлих організмів у першу чергу рослин. Деякі органічні породи сформовані мушлями морських тварин (наприклад черепашник) і продуктами життєдіяль­ності організмів. Осадові породи утворюють верхню частину земної кори. Потужність осадового шару може досягати понад 10 км. Для нього харак­терні чергування різних за складом гірських порід (шаруватість), а також наявність відбитків стародавніх організмів.

Багатокілометрові і різноманітні за своїм складом шари осадових порід є характерною рисою твердої оболонки Землі. Це результат взаємодії водних і повітряної оболонок Землі, що беруть участь у руйну­ванні, переносі, сортуванні і відкладанні уламків гірських порід.

4. Метаморфічні гірські породи.

Осадові і магматичні гірські породи не залишаються незмінними в земній корі. Згодом вони можуть занурюватися до глибоких зон, де піддаються дії високих температур і великого тиску. У таких умовах відбуваються докорінні зміни порід (ущільнення, кристалізація таке ін.), у результаті чого утворюються метаморфічні гірські породи, що відрізняються за зовнішнім виглядом і властивостями від осадових і магматичних. Процес формування нових порід називається метаморфізмом, а самі породи метаморфічними. Подібний до цього процес природного перетворення ви можете остерігати взимку, коли білий пухнастий сніг після багаторазових відлиг і замерзання стає щільною зледенілою масою, що перетворю­ються потім на лід. У результаті метаморфізму з вапняків формують­ся різнокольорові мармури, із глин — кристалічні сланці, а з пісків піщаників — кварцити. Граніти в процесі метаморфізму набувають смугастості і перетворюються на гнейси та граніто-гнейси.

Смугастість і сланцюватість є основними ознаками метаморфічних порід,

5. Корисні копалини. Розповідь учителя.

Гірські породи і мінерали, які використовуються людиною (у природному стані або після переробки) називають корисними копалинами. Поклади корисних копалин складають земні надра. Вони, дійсно, дуже корисними, точніше вкрай необхідними людям.

За допомогою корисних копалин можна не тільки побудувати будинок або швидкісну автомагістраль, але й виробити тепло й електро­енергію, одержати високі врожаї с.г. культур.

Повідомлення учня.

Хто б міг уявити, що знайома всім глина може мати унікальні влас­тивості? Так, у Черкаській області є глина, що може використовуватися для очищення стічних вод . Ця глина, що називається атапульгіт, складається з дрібних часток, які нагадують найтонші волокна з отворами всередині.

Також існують глини, із яких виготовляють металокерамічні інструменти, які за своєю твердістю не поступаються тим, що зроблені з високоміцного вольфраму. Із глини виготовляють дивний за своєю красою порцеляновий і фаянсовий посуд, необхідну багатьом буді­вельну цеглу тощо. Глина широко використовується в різних видах промислової діяльності.

6.   Охорона поверхні і надр Землі. Розповідь учителя.

Щорічно із земних «комор» витягають мільярди тонн корисних ко­ралин. Уявіть, скільки безцінних земних багатств витратило людство за історію свого існування! Але корисні копалини не безмежні, вони виснажуються і не «виростають» знову, як ліси. Потрібно дбайливо ставитися до використання корисних копалин. Наприклад, та «порожні» породи можна використовувати для виробництва будівельних матеріалів.

У районах, де вівся видобуток корисних копалин, залишають кар'єри, відвали, терикони. Вони займають великі площі, за сотні кілометрів від них вітер несе пил, засипаючи родючі поля і забруднюючи атмосферу. Такі ділянки необхідно відновлювати. Для цього їх вирівнюють, зверху насипають ґрунт та висаджують дерева та чагарники. Великі кар'єри, наприклад піщані, можна перетворювати на штучні озера. У результаті на місці величезного котловану буде створене місце відпочинку, що прикрасить навколишній пейзаж.

7.  Унікальні форми рельєфу та їх охорона. Розповідь учителя.

Земля надзвичайно багата на унікальні за розмірами, зовнішнім виглядом і походженням форми рельєфу. Серед них є величезні ділянки земної поверхні і невеличкі, але всі вони не перестають диву­вати людину.Через північний схід Африки проходять найбільші на суходолі розломи земної кори, їх часто називають Рифтовою долиною. Долина що являє собою зниження, витягнуті на багато сотень кілометрів і ся­гаючі в ширину кілька десятків кілометрів, уражає величчу. Уступи, що обмежують ці гігантські розломи, височать на сотні метрів Якщо дивитися на Рифтову долину з висоти пташиного польоту, вона схожа на слід від гігантського колеса в густому бруді.

Відомості про історію планети «законсервовані» в осадових гір­ських породах. Справа в тім, що в них є скам'янілості — залишки рослин і тварин стародавніх епох. Коли живі організми гинули в до­історичному Океані, то опускалися на дно, де їх укривали мул або пісок. Це відбувалося десятки мільйонів років, шар за шаром вони створювали величезний «бутерброд» із гірських порід і в такий спосіб «писали» історію Землі. Одне з таких місць, де зберігся величезний і зручний для «читання» кам'яний літопис, — Великий каньйон на. плато Колорадо в США. Цей каньйон створила річка Колорадо, яка прорізала товщу гірських порід завглибшки понад 1,5 км і завдовжки 446 км. Краї каньйону дуже розчленовані.

Для того, щоб зберегти ці унікальні форми рельєфу, і створюють національні парки і заповідники, на території яких заборонена будь-яка господарська діяльність. Всесвітньовідомий перший у світі Єллоустонський національний парк (США) створений у 1872 р. Він займає піднесену рівнину, створену сотні тисяч років тому могутніми потока­ми лави. Саме наслідками вулканічної діяльності цікавий цей парк. Тут розташовані озера з гарячою водою, гарячі джерела, але дійсним скарбом парку є гейзери. Серед них є гіганти, що викидають могутні стовпи води заввишки до 100 м, але це видовище можна спостерігати раз на кілька років. Є гейзери, що викидають воду кожні 3—5 хв, заввишки до кількох метрів. Є і групи гейзерів, що сполучаються між собою під землею і викидають воду одночасно, кожний день улашто­вуючи «вистави» природних фонтанів. Хіба можна допустити, щоб такі пам'ятки природи зникли з лиця Землі?!

V.  ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1)  Чим відрізняються мінерали від гірських порід?

2)  На які групи поділяються осадові гірські породи?

3)  Наведіть приклади метаморфічних порід. За яких умов і з яких порід вони утворилися?

4)  Наведіть приклади мінералів і гірських порід, які людина ви­користовує у своїй господарській

     діяльності.

5)  Назвіть види продукції, вироблені з корисних копалин або з їх використанням.

6)  Заповніть таблицю «Гірські породи». (може заповню­ватися по ходу розповіді вчителя)

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 «Установлення взаємозв'язків між будовою земної кори та формами рельєфу, визначення їхнього геологічного часу»

Інструктаж.

Ви вже знаєте, що поняття «рельєф» означає окремі нерівності по­верхні літосфери. Знайомство з картою світу або окремого материка дозволяє виділити на них дві основні форми рельєфу: гори й рівнини. Ці форми рельєфу є характерними й для дна Світового океану. За утворенням і віком виділяють первинні, і вторинні (структур­ні) рівнини. Первинні рівнини складені морськими відкладеннями, вони утворилися в результаті підняття морського дна, наприклад Східноєвропейська рівнина. Морські відкладення переважають і в межах Західносибірської рівнини. Вторинні рівнини формують­ся наносами річок. Так, Амазонська низовина складена потужними утвореннями, що нанесли притоки Амазонки. Деякі вторинні рів­нини були колись гірськими спорудами, але в результаті тривалих процесів руйнування відбулося їх вирівнювання. До вторинних рівнин також належать височини й плоскогір'я, що складаються з горизонтальних шарів вулканічних порід, наприклад плоскогір'я Декан. Найбільші гірські системи утворюються в межах зіткнення літо­сферних плит. При цьому одні гори в цей час продовжують «рости» у результаті внутрішніх процесів, інші поступово «вмирають» — руй­нуються під дією зовнішніх процесів, на місці останніх згодом мо­жуть утворитися рівнини.

У ході виконання практичної роботи учням необхідно співставити карти атла­су, заповнити таблицю й у результаті дійти висновку, що давнім платформам у рельєфі відповідають рівнини, а областям складчастос­ті, як правило, нагір'я й гори різної висоти.

Завдання № 2 спрямо­ване на виявлення районів суходолу, де проходять сейсмічні пояси й у рельєфі їм відповідають гори. Виконується на розсуд учителя найбільш підготовленими учнями.

Завдання № 3 підводить учнів до формулювання висновку.

Завдання.

1) Використовуючи карту будови земної кори й фізичну карту карту, визначте ділянки земної кори й великі форми рельєфу, що їм відповідають. Заповніть таблицю (за зразком).

Форми рельєфу                              Назва                                                Геологічний час утворення

земної кори

Давні платформи                       

Сибірська                                   Середньосибірське                             Докембрій — найдавніша                                      

(рівнина)                                          плоскогір'я                                         ділянка земної кори,                                                        

Молоді платформи

Області складчастості

2)    На контурній карті «Фізична карта світу» позначте штрихуванням ті райони суходолу, де проходять сейсмічні поясі й у рельєфі їм відповідають гори. Перелічіть найбільші гірські системи, що опинилися в районах розташування сейсмічних поясів.

3)    Виберіть із наведених ланцюжків причинно-наслідкових зв'яз­ків правильний:

стійкі, вирівняні ділянки земної кори —> платформи —> рівни­ни суходолу й дна океану;

рухливі ділянки земної кори —> літосферні плити —> молоді платформи —> гори.

V.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати пар.30; підготуватися до узагальнюючого контролю з