Електроенергетика України

Значення електроенергетики.

Типи електростанцій, чинники їх розміщення.

Паливно-енергетичний баланс.

Електроенергетика України. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП.

Використання відновлюваних джерел енергії.

Очікувані результати: учні називають типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, показують на карті та пояснюють їх розміщення в Україні, оцінюють перспективи використання відновлюваних джерел енергії в Україні та своєму регіоні, виявляють переваги і недоліки виробництва електроенергії на різних типах електростанцій.

Розвивальна та виховна мета: розвивати здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок; вдосконалювати вміння розуміти й використовувати прості математичні моделі (графіки, діаграми); виховувати інтерес до вивчення теми, розвитку суспільства і держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, атласи, карта адміністративно-територіального поділу України, комп’ютер, проектор (інтерактивна дошка), мультимедійна презентація.

Опорні та базові поняття: первинний сектор господарства, вторинний сектор господарства, електроенергетика, ТЕС, ГЕС, ГАЕС, АЕС, ВЕС, СЕС, ЛЕП, паливно-енергетичний баланс.                  Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

- Які сектори виділяють у структурі національної економіки?

- Які галузі первинного сектора було вами досліджено на попередніх уроках?

- Які галузі є у складі вторинного сектора економіки?

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

На відміну від первинного сектора, вторинний сектор поєднує галузі пере­робної промисловості. Серед них особливе значення має галузь, яка безпосередньо впливає на розвиток усіх інших галузей господарства та умови життя на­селення. Це електроенергетика.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з мультимедійною презентацією

1. Електроенергетика та її значення.

Електроенергетика — це базова галузь промисловості, яка забезпечує ви­робництво, транспортування й постачання електроенергії та тепла (у вигляді гарячої води або пари). У промисловості електричну енергію застосовують для приведення в дію різних механізмів і безпосередньо в технологічних процесах. Електроенергія в побуті є основним чинником забезпечення комфортабельного життя людей. Загалом рівень розвитку електроенергетики відображає рівень економічного розвитку суспільства і можливості науково-технічного прогресу.

2. Типи електростанцій та їх розміщення.

    За використанням джерел енергії електростанції поділяються на чотири типи:

    - теплові електростанції (ТЕС) — працюють на твердому, рідкому і газоподіб­ному

    паливі; паливний або споживчий чинники;

    - гідравлічні (ГЕС) — використовують гідроресурси; чинник природних умов;

    - атомні (АЕС) — використовують як паливо збагачений уран або інші радіоактивні елементи; споживчий чинник;

    - електростанції, які використовують нетрадиційні джерела енергії (вітрові, сонячні, геотермальні, припливні та відпливні тощо); чинник природних умов.

3. Паливно-енергетичний баланс.

    Паливно-енергетичний баланс — сукупність економічних показників, які характеризують обсяги, структуру видобування, виробництва, розподілу та використання палива і енергії в країні або її частинах.

    Аналіз структури паливно-енергетичного балансу України

Найбільшими споживачами енергії в Україні є промисловість та побутовий сектор.

4. Електроенергетика України.

В Україні основні потужності становлять теплові та атомні електростанції. Найбільші ТЕС: Запорізька, Криворізька, Луганська, Слов’янська, Придніпровська, Зміївська, Трипільська, Бурштинська, Ладижинська, Добротвірська. Теплоелектроцентралі (ТЕЦ) — забезпечують теплом та гарячою водою споживачів (споживчий чинник). Найпотужніші ТЕЦ: Київські ТЕЦ-5, ТЕЦ-6,Харківська ТЕЦ-5, Одеська.

     Атомні електростанції (АЕС): Запорізька (6 000 МВт, третя у світі та перша в Європі за потужністю), Хмельницька, Південноукраїнська, Рівненська (на них припадає 50–55 % виробництва електроенергії країни).

     Гідроелектростанції (ГЕС) дають 5–6 % електроенергії. Вони розташовані на Дніпрі (Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська), Дністрі (Дністровська), Південному Бузі (Костянтинівська), в Карпатах (ТереблеРіцька). Гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС) споживають і накопичують енергію, коли вона є в надлишку, і повертають її в електричну мережу, коли її недостатньо: Київська, Дністровська, Ташлицька.

     Лінії електропередач (ЛЕП) забезпечують транспортування й постачання електроенергії. Разом з електричними підстанціями ЛЕП утворюють електричні мережі. Загальна протяжність ЛЕП в Україні становить близько 800 тис. км.

5. Використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

     Залежно від сезону частка енергії, отримана в Україні від відновлювальних джерел енергії (без ГЕС), становить у середньому 1,1 %.

Серед електростанцій, що використовують ВДЕ найбільшого розвитку, набули вітрові (ВЕС) та сонячні (СЕС). Працює 98 СЕС загальною потужністю 819 МВт. Найбільші: Старокозача, Дунайська, Березанська, Новоолексіївська. Потужність ВЕС становить 514 МВт. Найбільші ВЕС: Ботієвська, Очаківська, Східницька (Трускавецька).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

     Практична робота 5.1. (за вибором учителя). Позначення на контурній кар­ті України найбільших електростанцій та пояснення чинників їх розміщення.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати § 21. 2. За допомогою ресурсів Інтернету дізнатися, які підприємства електроенер­гетики працюють у вашому регіоні.

Клімат, води та природні зони Австралії

Клімат, внутрішні води, природні зони Австралії.

Мета:

Н: сформувати в учнів поняття про загальні особливості клімату та внуирішніх вод Австралії; сприяти розумінню учнями причин своєрідності органічного світу Австралії та впливу на нього людини.

В: Виховувати екологічну культуру, розуміння своєрідності природи Австралії  

Р: Удосконалити практичні уміння учнів працювати з тематичними картами атласу.
Обладнання: фізична карта Австралії, кліматична карта Австралії, картини австралійських краєвидів, зображення тварин та рослин Австралії, атласи, підручники.
Тип уроку; урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ
   Бесіда за запитаннями і завданнями.
   1) У чому полягають головні особливості географічного положення Австралії?
   2) Назвіть перших дослідників Австралії.
   3) Що спільного у рельєфі Африки та Австралії? Що відмінного?
   4) На які мінеральні ресурси багата Австралії?
   5) Чому Австралію називають „земля навпаки”?
   6) Як географічне положення Австралії впливає на її клімат?

3. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

       В Австралії домінує жаркий сухий клімат із великими річними та добовими коливаннями температури. Лише 1∕3 її території одержує достатньо або надміру опадів. Це залежить насамперед від географічного положення материка – майже посередині його перетинає Південний тропік.
          На клімат Австралії впливають:
1) переважаючі вітри;
2) рельєф;
3) океанічні течії;
4) протяжність материка із заходу на схід.
1.       У більшій частині Австралії панують пасати.
          Крайній південь – західні вітри помірних широт.
          Північ – північно-західні вітри.

2. Великий Вододільний хребет не пропускає вологу, що надхожить із Тихого океану.
Східне узбережжя отримує достатню і навіть надмірну кількість опадів – пасати несуть вологе повітря з Тихого океану на материк.
3. Тепла Східноавстралійська течія сприяє насиченню повітря вологою.
4. Континентальність клімату зумовлена великою протяжністю материка із заходу на схід.
Отже, Австралія знаходиться в таких кліматичних поясах:
1). Північ – субекваторіальний;
2). Центральна частина – тропічний (захід та центр ‑ пустельний; схід – вологий)

3). Південь – субтропічний: пд-схід – вологий
                                             центр – континентальний
                                             захід – середземноморський (сухе літо, вологіша зима).

В Австралії мало річок та озер. Річки з більшої половини її площі не мають стоку в океан. Для материка характерні тимчасові річки, що пересихають – крики.
Повноводні протягом року річки течуть лише на сході Австралії зі схилів гір, да багато опадів. Живлення річок тільки дощове та від підземних вод.
          Найбільша річкова система Австралії – Муррей (Маррі) з великою притокою Дарлінгом. Вони беруть початок у Великому Вододільному хребті. Дарлінг під час посухи пересихає та утворює окремі водойми. Мурей не пересихає, але рівень його різко знижується. Повінь на Мурреї зазвичай настає швидко і триває недовго. Внаслідок різкого коливання води судноплавство на Мурреї та Дарлінгу утруднене.Води річок використовують для зрощення родючих, але посушливих земель.Для цього на них споруджено водосховища.

          В Австралії багато озер, але зазвичай вони не мають стоку й засолені.Чимало озер заповнюється водою лише у вологий період.
Найбільше з них озеро Ейр (лежить на 12 м. нижче рівня океану) Названо воно на честь англійського мандрівника Ейре, що відкрив його у 1840 році.
          Австралія має значні запаси підземних вод, велика частина яких знаходиться в артезіанських басейнах. Але, оскільки ці води містять багато солей, вони непридатні для безпосереднього вживання, тому їх використовують для технічних потреб та обводнення пасовиськ.
Проблеми водопостачання в Австралії розв’язуються шляхом створення водосховищ, облаштування нових артезіанських колодязів, очищення підземних вод від солей.

        Розглянемо карту природних зон Австралії. Оскільки в Австралії переважає сухий жаркий клімат, її більшу частину (центр та захід) займає зона тропічних пустель та напівпустель з надзвичайно бідною рослинністю.
На півночі, ближче до екватора, ‑ зона екваторіальних, субекваторіальних, та вологих тропічних лісів. У субекваторіальному кліматичному поясі лежать саванни та рідколісся.
          Рослинність бідна, але дуже своєрідна. Майже 75% видів рослин трапляються тільки в Австралії. Це пояснюється тим, що вона рано відокремилась від інших материків. Одночосно в Австрвлії є такі види рослин, які є в Пд. Америці та в Пд. Африці. Це свідчить про те, що сотні мільйонів років тому материки Пд. півкулі з’єднував суходіл.

Для Австралії характерні численні види евкаліптів, акацій та каузарин із безлистими ниткоподібними гілками, яких немає на інших материках. Евкаліптів налічується кілька сотень видів.
          В Австралії багато корисних рослин, які дають істівні плоди, ефірні олії, цінну деревину, дубильні речовини. Проте культурні рослини, що їх тут вирощують, завезені з інших материків.
          Тваринний світ Австралії, як і рослинний, дуже своєрідний. Тут водяться тварини, які вимерли в інших частинах земної кулі. Водночас, немає тварин, дуже поширених на інших материках, оскільки тваринний світ Австралії та островів віддавнарозвивався ізольовано.
Ендеміки (зустрічаються лише тут) – єхидна, качконіс, сумчасті, вомбати, коала.
 Багато різноманітних, цікавих птахів.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
опрацювати відповідний текст у підручнику, на контурних картах – річки, озера, природні зони, повідомлення про органічний світ Австралії.

Природа Австралії

Природні зони Австралії .

Особливості грунтово-рослинного покриву, тваринного світу,

його своєрідність та унікальність. Зміна природи людиною.

Мета уроку.

Навчальна: з'ясувати, в яких природних зонах знаходиться Австралія та які ґрунти є на її території; розкрити причини своєрідності органічного світу материка, підкреслити його давність, ендемізм, бідність видового складу; по­казати зміни, які відбулися в тваринному та рослинному світі під впливом господарської діяльності людини.

Виховна:  виховувати бережне ставлення до природи.

Розвиваюча:  розвивати вміння працювати з картами, додатковою літературою.

Обладнання:   карта природних зон світу, фізична карта Австралії, комп'ютер, телевізор,  DVD плеєр, таблиці «Природні зони Австралії», картинки тварин та рослин, атласи, книги про Австралію.

Опорні знання:  природний комплекс, природна зона, залежність між компонентами природного комплексу.

Хід уроку.

I.  Організація класу.  

Зміст, мета, завдання.

II. Актуалізація опорних знань 

Бліц опитування

1. Яке місце серед материків за розмірами площі посідає Австралія (6)

2. Яка площа Австралії? (7,6 млн. км.кв.)

3. Який океан омиває Австралію на заході? (Індійський)

4. Яка затока омиває Австралію на півночі? (Карпентарія)

5. Хто дослідив східне узбережжя Австралії і відкрив цей материк для європейського світу? (Д.Кук)

6. Як називається найвища точка Австралії? (г. Косцюшко)

7. Чому пасати Тихого океану зволожують лише узбережжя? (Перешкоджають гори)

8. Як називається найбільша річка Австралії? (Муррей)

9. Як називаються тимчасові водотоки (кріки)

10. Чому озеро Ейр називають мертвим серцем Австралії? (Воно солоне)

Метод «Так – ні»

1. Чи правда, що Австралія є найсухішим материком? (Так)

2. Чи правда, що у Австралії трапляються землетруси? (Ні)

З.Чи правда, що гори розташовані у західній частині Австралії? (Ні)

4. Чи правда, що на заході Австралію омиває Тихий океан? (Ні)

5. Чи правда, що найсхідніша точка Австралії - це мис Байрон? (Так)

III. Мотивація пізнавальної та навчальної діяльності

-          Що таке природний комплекс?

Основними компонентами природного комплексу є рослини та тварини.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

— Порівняйте кліматичну карту, карту природних зон (робота з атласами).

(Межі зон збігаються з межами середньорічної кількості опадів.)

Тут пустельний клімат сушить

Майже дві третини суші.

А на сході дмуть пасати

-Знають, де вологу брати.

Залежно від кліматичних умов у Австралії сформувалося декілька природних зон.

Завдання класу:

       Показати, в яких природних зонах знаходиться територія Австралії?

Отже, в Австралії переважають савани, пустелі, як в південній Африці, а також сформувалися природні зони мусонних і субекваторіальних лісів та вологих вічнозелених лісів.

—  Які ґрунти є на території Австралії? (учні називають основні типи ґрунтів.)

Червоно-бурі пустель, саван, є червоно-жовті вологих лісів, червоно-жовті саван.

Грунт пустель, як рак червоний.

Ще й засолений, як море.

Родючість є в саван просторих

На грунтах жовто-червоних.           (Робота з картою грунтів).

Учитель.   Зараз я пропоную вам здійснити  невелику заочну мандрівку по Австралії і ознайомимося з рослинним і тваринним світом. Але спочатку я роздам вам на парти словничок ПОНЯТЬ (вчитель роздає листки із поясненням основних понять теми уроку, а також назви представників тваринного світу та рослин (додаток 1))

Більшість рослин Австралії є ендеміками (хтось із учнів зачитує поняття), тобто не трапляються більше ніде на планеті.

Невелику територію на південному сході у субтропіках Австралії займають вічнозелені твердолисті ліси, чагарники та мішані ліси (до фізичної карти Австралії прикріплюється кольорове лекало по формі даної природної зони, такі ж дії виконуються під час розгляду кожної природної зони).

Тут росте двох'ярусний ліс:    

І ярус — 90 — 100 м евкаліпти, (у Австралії їх понад 350 видів)                     

II ярус — 5 — 12 м папороті.

Зустрічаються пальми та вічнозелені буки.

Ця територія майже повністю змінена діяльністю людини.

Природна зона пустель і напівпустель сформувалася переважно на заході, центрі і півдні і займає 65% площі Австралії. У західній частині скреб

складається з акацій та евкаліптів (хтось із учнів зачитує поняття «скреб»).

У пустелі просто неба

Густі зарості із скреба.

Без сокири не пройдеш,

Змій та яшірок знайдеш.

У цій зоні водяться земляний заєць, миші, сумчастий кріт, великий кенгуру зустрічається собака динго, що є небезпечним хижаком Австралії (підписування природної зони пустель на контурній карті, позначення лекалом на настінній карті)

Великі простори займають савани, де переважають трави та проживає переважна більшість тварин материка.    Зона саван й рідколісся розташована в трьох кліматичних поясах - субекваторіальному, тропічному, субтропічному. Тут ростуть найвищі дерева - поодинокі евкаліпти та акації. Трапляється пляшкове дерево, казуарини, араукарії, трав'яні дерева.

Серед тварин багато реліктів, (хтось із учнів зачитує поняття «релікт») .

У Австралії велика кількість сумчастих тварин

В багатьох звірят у мами

«N0 ргоblеm» із малюками.

Сумчастими звати їх.

Ну не звірі - просто сміх.

Цікавою твариною є кенгуру ( заввишки від 3 м. (великий) до 30 см. (карликовий))

Чемпіоном по стрибках

Кенгуру б обрати вам.

У саванні залюбки

З ним пограли б у стрибки.

Також зустрічаються вомбати, білки-летяги, соні, ведмідь коала,

В евкаліптових лісах

Листя їсть не жук, не птах.

Бачу, здогадів чимало.

Так,звичайно, це - коала.

Тільки в Австралії живуть яйцекладні ссавці: качкодзьоб та єхидна, які народжують своїх дитинчат із яєць, а вигодовують їх молоком. Серед птахів багато папуг, казуари, райські птахи, лірохвости , є страус Ему. Птах зимородок кукабарра дивує тим, що вміє імітувати голоси різних тварин. Сміттєві кури будують зі сміття справжні інкубатори. (Вчитель розповідає про типових тварин, показує кадри-фото по телевізору та на таблицях; робота з картою природних зон, підписування зони на контур. карті).

Зона вологих тропічних вічнозелених лісів сформувалася вздовж північно-східного узбережжя. Поширені рослини - епіфіти (хтось із учнів зачитує поняття «епіфіт») Зокрема, це дерево баньян, зустрічаються евкаліпт, лаврове дерево, фікус, червоний кедр, клен, австралійський горіх, сосна каурі, хвойні дерева - араукарії, багато пальм, деревовидних папоротей, ліан та квітів. Із тварин зустрічаються комбати, сміттєві кури, деревний кенгуру валлабі.

Окремі ділянки на півночі Австралії зайняті природною зоною мусонних і субекваторіальних лісів, де на червоних грунтах ростуть пальми, фікуси, евкаліпти та трав'яні дерева. (Робота з картою природних зон, ілюстративним матеріалом, підписування зони на контурній карті).

Зміна природи людиною

-       Визначення екологічних проблем материка

(виступ учня, який отримав випереджаюче завдання)

Багато завезених на материк рослин добре прижилися. У культурних ландшафтах Австралії помітну роль відіграють рослини, завезені з Європи (тополі, дуби). З культурних рослин у Австралію завезено хлібні злаки, виноград, кавове дерево, плодові дерева, цукрову тростину, цитрусові, ананаси, банани. Південно-східна частина Центральних рівнин - найважливіший злаковий район Австралії. Всі свійські тварини були завезені європейцями. В цій області дуже розвинене вівчарство. Великої шкоди сільському господарству завдають здичавілі кролі, що були завезені європейцями ще у 1859 році і з того часу води періодично спустошують посіви, сади та пасовища для овець.

На зелених пасовищах,

Де пасатний вітер свище,

В нірках, виритих в землі,

Оселилися кролі.

 Куцохвості «європейці»

Для Австралії нашестя —

Гірш тієї сарани

Розплодилися вони.

(виступ учня, який отримав випереджаюче завдання)

Природні ліси Південно-Західної області в багатьох місцях вирубані, і їхнє місце зайняли посіви пшениці, плодові сади і виноградники. Для збільшення лісових резервів у Австралії насаджують хвойні дерева. Господарське освоєння (вирубання лісів та чагарників, випасання овець, розвиток промисловості, туризму) загрожує існуванню багатьох тварин та рослин. Зокрема зникають цінні евкаліптові ліси. Місцеве населення опалює житла деревиною евкаліпта, застосовує на будівництві, оскільки вона не піддається гниттю. З листя добувають ефірні масла для лікування та промисловості.

Розвиток промисловості наносить непоправної шкоди флорі та фауні Австралії Адже це — материк унікальної фауни, живий палеонтологічний музей із великою різноманітністю сумчастих тварин. Це — перлина, яку треба пестити і оберігати. З метою збереження неповторних краєвидів на території Австралії створено понад 1000 заповідників та національних парків.

Учитель.  Зараз я пропоную до вашої уваги фрагмент фільму .

Ознайомлення з природними країнами (фрагмент електронного уроку)

(вчитель коментує, відбувається обговорення)

V. Закріплення вивченого матеріалу

(вчитель пропонує учням пройти тест із 6 питань на комп’ютері для самоперевірки)

Питання до класу:

Які тварини є ендеміками Австралії?

Ендеміки: евкаліпти, акації, казуарини (25 видів), єхидна, качкодзьоб, страус Ему,

лірохвіст, сміттєві кури, 48 видів папуг.

(Вчитель пропонує учням скласти загадки на закріплення матеріалу теми)

Типові питання.

1. Малята цієї тварини народжуються завбільшки 3 см, виношуються у «сумці». (Кенгуру)

2. Це дерево називають «насосом» через здатність всмоктувати корінням велику кількість вологи із землі. (Евкаліпт)

З.Ці  тварини,   завезені  на  материк,   стали справжнім лихом. Вони знищують посіви, завдаючи шкоди сільському господарству. (Кролі)

4. З цією собакою краще не зустрічатися, бо вона дуже небезпечна. (Собака дінго)

5. Яка тварина харчується лише листям евкаліптів? (коала)

(Вчитель пропонує рубрику «най», наприклад, найсухіший материк)

(Вчитель запрошує учнів, які були не досить активні на уроці до настінної карти, щоб розмістити зображення тварин Австралії)

VІ. Висновок уроку

Вчитель. Ми всі були свідками цікавої «подорожі» до незнайомої нам флори і фауни Австралії. На цьому материку збереглося багато ендеміків, реліктових рослин і тварин через відсутність зледеніння та віддаленість від інших частин cвіту

Природа Антарктиди

Особливості природи Антарктиди. Природні ресурси.

МЕТА: Н:  сформувати в учнів систему знань про природу Антарктиди; систематизувати поняття учнів   про особливості рельєфу материка;

В: підвести учнів до розуміння унікальності антарктичної природи та необхідності ощадливого до неї ставлення.

Р: Розвивати логічне мислення, вміння працювати із джерелами знань.

Обладнання: карта Антарктиди, картини природи материка, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

1). Охарактеризуйте географічне положення Антарктиди.
2). Чому Антарктиду було відкрито пізніше за інші материки?
3). Що таке Антарктика?
4). Розкажіть про українську дослідну станцію в Антарктиці.

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.
          На попередньому уроці ви дізналися про тривалу складну історію відкриття та дослідження Антарктиди. У наш час Антарктида – материк міжнародного співробітництва, головним принципом якого є її наукове дослідження. Завдяки діяльності вчених (зокрема українських) ми з вами можемо дізнатися про сучасну природу Антарктиди.
          Але мало хто з вас знає, що колись давно Антарктида не була материком холоду, бо лежала у більш теплих широтах. Про це свідчать знайдені у її надрах залишки організмів, що мешкали у теплому вологому кліматі. „Мандрування „Антарктиди, за теорією літосферних плит, закінчилося за полярним колом. І природа материка стала зовсім іншою...

4. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Які причини вічного холоду в Антарктиді?
2. Характеристика рельєфу материка.
3. Середня висота Антарктиди, порівняно з іншими материками.
4. Корисні копалини материка.
5. Льодовиковий покрив Антарктиди.
6. Органічний світ Антарктиди.
7. Екологічні проблеми Антарктиди

Причини, що обумовили суворість антарктичного клімату:                 
 ‑ вічний холод: замала кількість сонячного тепла обумовлена географічною широтою;
 ‑ велика (до 2000 м.) товща льоду;
 ‑ стокові холодні вітри.

 ‑ відсутність хмарності.
 ‑ найбільша висота над рівнем моря серед метериків світу (на кожні 100 м. вгору температура повітря знижується на 0,6 С.
 ‑ полярна ніч.

 ‑ льодовиковий покрив відбиває 90% сонячного тепла, яке надходить на материк.

Головними особливостями клімату материка є холод і сухість. На більшій частині Антарктиди температура січня нижча за -48 С, тат зафіксованв найнижча температура в світі: ‑ 89,3 С. На більшій частині материка температура не підіймається вище – 32 С, тоді як на всіх інших материках цей показник перевищиє 0 С. Найтепліший місяць в Антакртиді – січень, найвища температура січня зафіксована на Антарктичному півострові: +1 С

Охарактеризуємо за допомогою карти рельєф Антарктиди.

          Сучасні дослідження довели, що Антарктида – материк, бо земна кора тут у кілька разів товща, ніж під океаном. В основі Антарктиди лежить Антарктична платформа.
          Великі ділянки Антарктиди виявилися нижчими за рівень моря внаслідок прогинів під вагою льоду.

          Учені довели, що в центрі Антарктиди під льодом розташовані гори довжиною 1000 км., та висотою 3000м. над рівнем моря.

          Якщо порівняти висоту Антарктиди з висотою інших материків, то виявиться, що вона разом з льодовиками вища. Середня висота Євразії, Африки, Америки складає близько 725 м. над рівнем моря, тоді як Антарктиди – близько 2200м., а Південий полюс лежить на висоті 2765 м. над рівнем океану.

       В Антарктиді продовжується горотворення, про це свідчить наявність діючого вулкану Еребус на острові Росса.
Завдання.    Знайдіть на карті острів Росса та вулкан Еребус.

Надра материка містять багато корисних копалин: вугілля, мідь, хром, нікель, графіт, золото – разом близько 150 копалин.

       Льодовиковий покрив Антарктиди займає 96% території, тільки 4% припадає на скелі та гірські хребти. Антарктида – це безкраї простори снігу та льоду, що і складають її льодовиковий покрив. Форма поверхні льодовикового покриву Антарктиди – з пологими схилами в бік моря – майже не змінюється. Така форма материкового льодового щита обумовлена розтіканням льоду, який постійно рухається від центру до країв. Швидкість руху дуже мала в центральних частинах, але вона зростає до країв, сягаючи кількох метрів на рік.
     Об’єм льоду в Антарктиді складає 20-30 млн. км. куб. Танення такої кількості льоду підвищило б рівень океану на 50-75 м., що призвело б до затоплення великих територій суходолу.

     Органічний світ Антарктиди розповсюджений у прибережних зонах – водах і землях. Наземна рослинність на вільних від льоду ділянках представлена різними видами рослин, переважно мохами і лишайниками. Рослинність внутрішніх вод представлена насамперед кількома видами водорослей.
     Тваринний світ Антарктиди представлений пінгвінами, буревісниками та ін.
     В антарктичних водах мешкає найбільша тварина планети – синій кит (довжина сягає 33м., вага – 150 тонн).
     Також є різні тюлені: морський лев (хижак), котик, морський слон. Трапляється  в антарктичних водах і кит горбач (завдовжки 12-14 м.), якого ледь не винищили за смачне м’ясо та придатний для господарського використання жир ( до 8 тонн у кожної тварини). Зараз полювання на горбачів заборонено.

Біологічні ресурси Антарктики великі, але людина легко може знищити їх. Тому їх вивчення, розробка та впровадження раціональних способів природокористування – нагальна проблема людства!

ПІДСУМОК УРОКУ (згідно до навчальних питань)

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ опрацювати відповідний текст у підручнику, нанести на контурну карту переважаючі напрямки вітру в липні та в січні.