Рух молекул. Дифузія

Молекули. Рух молекул. Дифузія.

Мета уроку:

навчальна:

- закріпити в знання учнів про агрегатні стани речовини;

- сформувати уявлення про атомну та молекулярну будову речовини

- cкласти уявлення про рух молекул;

- сформувати поняття про явище дифузії, визначити причини дифузії;

- сформувати розуміння особливостей прояву дифузії в газах, рідинах і твердих

  тілах;

- визначити прояви явища дифузії в природі, застосування його людиною;

розвивальна:

- розвивати уміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки, робити виснов­ки;

- розвивати в учнів прагнення спостерігати та пояснювати природні явища;

- продовжувати формувати науковий світогляд;

виховна:

- виховувати прагнення пояснювати природні явища та процеси;

- виховувати потяг до дослідництва;

- виховувати відповідальність, уважність, наполегливість у досягненні мети.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: молекула, атом, хімічний елемент, швидкість руху молекул, дифузія.

Обладнання: таблиця Д. Менделєєва, малюнки атомів та молекул, хімічні склянки з гарячою та холодною водою, два пакетики чаю, аерозольний освіжувач повітря.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань.

(природничий диктант за основними поняттями попереднього уроку)

1.    Як називаються предмети, що нас оточують в навколишньому середовищі?

(тіла)

2. З чого складаються всі тіла? ( з речовин)   

3. Які бувають речовини? (природні та штучні)

4. Яка наука займається створенням штучних речовин? (хімія)

5. В яких агрегатних станах може знаходитись будь-яка речовина?

    (твердий, рідкий, газуватий)

6. Як називають ознаки, за якими розрізняють речовини, або встановлюють між ними подібність (властивості речовин)

7. Назвіть властивості води (безбарвність, прозорість текучість)

8. Назвіть речовини, які мають високу електропровідність (залізо, алюміній)

9. Скільки речовин існує в навколишньому середовищі?(безліч)

10. Назвіть два тіла, що виготовлені з однієї речовини.

ІІІ. Мотивація пізнавальної та навчальної діяльності.

       Прийом «Чи правда, що…»

-          Чи правда, що молекула – це найменша частинка будь-якої речовини?

-          Чи правда, що молекула має свою будову? (пояснювальна бесіда)

  (Повідомлення теми уроку)

ІІІ.  Сприйняття й осмислення учнями нового навчального матеріалу.      

1.      Молекули. Рух молекул. 

       Цукор складається із молекул цукрози. При розчиненні цукру у воді молекули цукрози рівномірно розподіляються між молекулами води, але зберігають свою основну властивість — солодкий смак. Молекули є дуже малими. Щоб уявити їхні розміри, можна навести таке порівняння: молекула у стільки разів менша за яблуко, у скільки разів яблуко менше за земну кулю.

      Молекула речовини — це найменша частинка цієї речовини, що зберігає її властивості (запис поняття в зошит).

     Уявіть собі, що молекули складаються з ще менших частинок – атомів. Нині відомо 110 видів атомів, кожен з яких має свої певні властивості (демонстрування таблиці Д. Менделєєва). Атоми одного виду називають хімічними елементами. Кожний хімічний елемент має свою назву та умовне позначення у вигляді хімічного символу.

      Прийом «Поміркуємо»

      Як ви вважаєте, чому при існуванні всього 110 видів атомів нас оточує величезна кількість різноманітних речовин? Як утворюються нові речовини?

   Атоми у складі речовин можуть існувати окремо або сполучатися між собою, утворюючи молекули. Користуючись підручником (мал.18, ст. 39), з’ясуйте, з яких атомів складаються молекули води, кисню, газу метану та вуглекислого газу?

   Отже, молекула води складається з трьох атомів — одного атома Оксигену і двох атомів Гідрогену. Молекула кисню утворена двома атомами Оксигену. А молекула цукру складається аж із 45 атомів трьох видів — Карбону, Оксигену і Нітрогену. (Демонстрування малюнків молекул)

      Робота з підручником.

1.      Обговорення мал. 16 ст. 35 (відстані між молекулами в агрегатних станах).

2.      Прочитати фрагмент статті про розташування та взаємодію молекул у різних агрегатних станах.

3.      Відповіді на запитання

-  Чи змінюється склад молекул речовини при зміні її агрегатного стану?

-  Чим це пояснюється? Чому лід може мати сталу форму, а газ не може?

-  Що відбувається з молекулами речовин під час їх перетворень?

-  Знаючи про те, що усі речовини складаються із найдрібніших частинок —

         молекул, як пояснити, чому випрана білизна із часом висихає?

        (Молекули води залишають білизну, тобто випаровуються.)

Прийом «Проблемне питання»

     - Чому усі тіла та речовини при охолодженні зменшуються в об’ємі?

        (Тому що речовина складається з молекул, між якими є проміжки. При

        охолодженні проміжки між молекулами зменшуються.)

     -  Чому усі тіла та речовини при нагріванні збільшуються в об’ємі?

        (Тому що при нагріванні проміжки між молекулами збільшуються.)

Робимо висновки.

- Всі речовини складаються із молекул, а молекули із атомів.

- Всі атоми і молекули постійно рухаються і взаємодіють між собою.

- Різні властивості речовин у різних агрегатних станах обумовлені різними

   відстанями і взаємодією між молекулами (атомами).

-  При будь-яких агрегатних перетвореннях речовини її молекули не змінюються, а змінюється лише взаємодія між ними.  Під час перетворень одних речовин на інші молекули руйнуються, а їхні атоми об'єднуються у молекули інших речовин.

2. Дифузія.              Виконання учнями досліду "Дифузія в рідинах".

Коментування своїх дій за поставленими запитаннями.

1. Ознайомлення з обладнанням: склянки з холодною та гарячою водою, два пакетики чаю.

2. Завдання для спостереження.

а) Зміна забарвлення води в склянках після опускання пакетиків чаю.

б) Швидкість забарвлення води у склянці з холодною та гарячою водою.

3. Проведення досліду і висновки.

    Дослід демонструють два учні. В склянки з холодною та гарячою водою учні   

    одночасно опускають пакетики з чаєм.

-       Що ви спостерігаєте?

-       Чи з однаковою швидкістю забарвлюється холодна і гаряча вода?

-       Чому гаряча забарвлюється швидше?

Пояснення вчителя

    Молекули речовин, що входять до складу чаю, рухаючись безладно і хаотично, проникають між молекулами води і забарвлюють її.  В гарячій воді молекули рухаються швидше, тому вона швидше забарвлюється.

Як ви вважаєте, молекули речовин проникають одна між одною тільки в рідинах?

       Взаємне проникнення частинок однієї речовини у проміжки між частинками іншої речовини називається дифузією (від лат. diffusio — поширення). Дифузія відбувається тому, що найдрібніші частинки будь-якої речовини  постійно рухаються,  а між ними існують проміжки. Цей рух ніколи не припиняється. Самі ж тіла при цьому перебувають у стані спокою, тобто лишаються нерухомими. Безладний та постійний рух молекул у рідинах та газах отримав назву броунівського руху за прізвищем англійського вченого, який вперше вивчив це явище.

Фізкультхвилинка (учні повторюють слова та рухи за вчителем)

  Рух молекул безперервний (учні крокують на місці)

  Рух молекул завжди є (учні крокують)

  Їх в речовинах лік безмежний (розведення рук в сторони)

  Їх рух енергію дає (ривки руками, одна рука вниз, інша - вгору)

  Дифузія – це прояв руху (нахили тулуба вправо - вліво)

  Вона завжди навколо є (повороти тулуба вправо - вліво)

  Життя було б сумним і сірим (нахили вперед - назад)

  Дифузія життя дає (вдих – видих, руки вгору –вниз)

(Учні займають свої місця, учитель коротко пояснює, чому дифузія важлива для життя усіх організмів)

Демонстрування досліду "Дифузія в газах".

1. Ознайомлення з обладнанням: аерозоль, освіжувач повітря.

2. Завдання для спостереження:

а) запах у приміщенні; 

б) зміна запаху в класі після розпилювання аерозолю;

в) швидкість поширення запаху в приміщенні.

3. Проведення досліду і висновки.  Один із учнів бризкає освіжувачем повітря і паперами розвіює повітря в напрямку учнів.

Бесіда, обговорення досліду.

- Що помітили та відчули учні, які сидять за першими партами?

- Скільки часу потрібно, щоб запах відчули учні, які сидять за останніми партами?    

  Про що свідчить це явище? (Молекули аерозолю рухались безладно, хаотично, проникаючи у проміжки між молекулами повітря. Запах поширювався по всьому класі і "дійшов" до вас).

    Якщо у газах та рідинах спостерігається постійний рух, то де дифузія (взаємне проникнення речовин), відбувається швидше — у газах, рідинах чи твердих тілах? (Найшвидше — у газах, дещо повільніше — у рідинах, найповільніше — у твердих тілах.)

Висновки. Швидкість протікання дифузії залежить від речовини , в якій вона відбувається та від температури.

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

1. Що таке молекула ?

2. Чим молекули відрізняються від атомів ?

3. Що таке дифузія ?

4. Як агрегатний стан речовини впливає на дифузію її молекул ? 

5. Де в живій природі можна спостерігати явище дифузії ?

6. Як людина використовує явище дифузії у побуті ?

7. Наведіть приклади «корисної» та «шкідливої» дифузії.

    До дошки викликаються 10 учнів, п’ятеро з яких грають роль молекул води, а інші уявляють, що вони молекули чаю. Необхідно створити розчин чаю внаслідок

хаотичного руху молекул.

V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.

VІ. Повідомлення домашнього завдання.

1) Опрацювати матеріал підручника, дати відповіді на поставлені у кінці тексту запитання.

2) Підготувати цікаві повідомлення про прояви явища дифузії в навколишньому середовищі.